Кір

Що таке кір?

Кір була відома за кілька століть до нашої ери. Збудником її є вірус. Для розповсюдження захворювання необхідні три умови, а саме: хворий на кір (джерело інфекції), певний механізм передачі вірусу та сприйнятливі до захворювання організм. Особливу роль у поширенні цієї інфекції відіграють хворі з нетиповими формами кору, тобто, коли клініка хвороби слабо виражена чи її не можна розпізнати, оскільки вона більше нагадує інші захворювання. Тоді такі пацієнти НЕ ізолюються вчасно. В останні два дні перед появою будь-яких клінічних ознак хвороби, протягом катаральна періоду та періоду висипки (докладніше періоди кору ми розглянемо нижче), хворий на кір виділяє вірус. Він потрапляє в навколишнє середовище з дрібними крапельками слизу під час кашлю чи просто розмови. Варто зауважити, що вірус швидко і далеко поширюється потоками повітря, особливо через витяжні шахти при протягів, переміщаючись з нижніх поверхів приміщення до верхніх або з одного його кінця в інший. Тривалість виділення вірусу від хворого залежить від наявності в нього ускладнень. Якщо протягом захворювання ускладнень, то вважається, що вірус може виділятися приблизно на шість днів довше. Все це враховують лікарі, встановлюючи терміни накладання карантину. Сприйнятливість до вірусу кору майже тотальна. Це означає, що ймовірність захворіти на кір в результаті контакту з хворим - 100%. Рідко хворіють діти до тримісячного віку.

Як розвивається кір?

У своєму розвитку кір має кілька періодів.

Перший - інкубаційний - триває від 9 до 17 днів, а у випадках застосування імуноглобулін з метою попередження хвороби у дітей, які контактували з хворим, може тривати до 21 дня. Інкубаційний період - проміжок часу від зараження під час контакту до появи перших ознак хвороби.

Другий - катаральна - триває від 3 до 7 днів. Звертає на себе увагу поява високої температури тіла у перший день. На 2-3 добу вона може знижуватися до 37-38 градусів. Спостерігаються інші ознаки токсичного впливу вірусу: зниження апетиту, головний біль, порушення сну. У першу ж добу виникають катаральна прояви з боку верхніх дихальних шляхів: сухий кашель, хрипкий голос, нежить. З кожним днем вони посилюються. Характерними симптомами хвороби також є кон’юнктивіт і склер, сльозотеча. До кінця катарального періоду виділення з носа та очних щілин набувають гнійний характер. Всі ці симптоми нагадують гострі респіраторні вірусні інфекції. Але особливістю саме кору в цих випадках буде наростання катаральна проявів, кашель ставатиме частішим, болісним. Основними ж відмінними рисами, які дозволяють розпізнати кір ще до виникнення висипки на шкірі, є поява в кінці катаральна періоду на слизовій оболонці щік, губ, ясен висипань, які нагадують манну крупу, та дрібних рожево-червоних плям на м’якому і твердому небі.

Коли з’являється цей симптом хвороби (на 4-5 добу), лікарі зазначають, що починається третій період - період висипань. Особливістю його є те, що висип спочатку виникає на обличчі, за вухами і впродовж 3-4 діб поширюється поступово вниз, покриваючи шию, тулуб, ноги. Вона має вигляд плям рожево-червоного кольору, які переважно виступають над непораженной шкірою. Часто елементи висипки зливаються. Знову підвищується температура до високих цифр. Лихоманка триває протягом усього періоду розповсюдження висипки, катаральна явища тривають. У перші два дні від початку висипань ще зберігаються характерні зміни в ротовій порожнині. Надалі слизова оболонка рота стає яскраво-червоною, легко ранімой, губи сухими, потрескавшіміся, покриваються скоринкою, а мовою з’являється наліт.

Потім у розвитку хвороби настає період пігментації. Висипання починають темніти, набуваючи коричневий відтінок. Пігментація відбувається в тому ж порядку, як і з’являлася висип (від голови до ніг), утримується від одного до півтора тижнів. В подальшому може спостерігатися дрібне лущення, яке нагадує висевкі. Чим більша кількість висипань, тим вони яскравіше, отже, тим більша вірогідність лущення. У цей період нормалізується температура, поступово зникають катаральна явища.

 Особливість висипки (колір, форма, час появи, подальша пігментація та лущення), наявність катар верхніх дихальних шляхів, кон’юнктівіта і склеріта, специфічних змін в ротовій порожнині дозволяють розпізнати кір у ці періоди і відрізнити її від інших захворювань, які теж супроводжуються висипами (краснуха , скарлатина, вітряна віспа та ін.)

Останнім етапом у перебігу кору є період одужання, особливість якого полягає в ослабленні захисних сил організму. Отже, в цей час потрібно остерігатися будь-яких інфекційних захворювань. Повторно захворіти на кір неможливо, оскільки всі, хто перехворіла, набувають стійкий імунітет.